Медицина – складний і багатосторонній соціальний феномен, що охоплює впродовж усієї історії людства одну з найважливіших сторін його життя – здоров’я і хвороба.
В основу медицини було покладено вчення Гіппократа (5-4 століття до н.е.) в Стародавній Греції, який і ввів поняття «ліки». Гиппократова медицина вкрала у богів силу лікування (відмовивши від чар чаклунства, магії) і передала їх речовинам – «ліків».
Еволюція лікарської терапії протягом століть характеризувалася наростанням не тільки ефективності застосування ліків, але і їх токсичності, коли все більш сильні засоби замінювали менш агресивні. Лікарська терапія швидко поширювалася по всій Європі і інших континентах. До Росії Гиппократова модель медицини була впроваджена в епоху Петра І і є до цих пір основою сучасної медицини.
Радянське охорону здоров’я всією своєю історією спиралося в основному на лікарську терапію і екстенсивний шлях розвитку (більше лікарів, поліклінік і т. Д.) Але цей шлях не вирішував проблем, а лише заганяв їх у глухий кут, роблячи медицину недосконалою. Є ряд даних про неухильно знижується ефективності лікарської терапії, швидкому зростанні лікарських хвороб і частої загибелі хворих від прийому ліків. Використовуючи все більш агресивні засоби і в великих дозах, хіміотерапії в нинішніх умовах закладає в організмі людини сильні міни «уповільненої дії» (порушення генома людини, його екосистеми, глобальної стійкості до антибіотиків, виникнення ряду фатальних захворювань і т. Д.), Що загрожує остаточним підривом здоров’я людини.
У Законі України «Про Лікарські засоби» ст.2 сказано: «Лікарські засоби – речовини або їх суміші природного, синтетичного або біохімічного походження, які застосовуються для профілактики, діагностики людей або зміни функцій організму».
Лікарський засіб – це не чудодійна таблетка або розчин, а перш за все сама хімічна речовина, яке стає ліками тільки після ретельних досліджень і вивчень на різних тварин і в клініках на людях.
Необхідно розуміти, що введене лікарську речовину лише змінює перебіг природних процесів шляхом гальмування (пригнічення) або збудження (стимуляції). Зміни, що відбуваються функції клітин і тканин призводять до подальшого зміни функцій органу, систем, всього організму. При передозуванні ліків – відбувається пошкодження структур клітин і загибель організму. Слід сказати, що не створено досі жодного хімічного лікарського препарату, який не викликав би ніякого ризику для хворого при будь-якому його введенні. Такий складний механізм дії ліків на організм людини вимагає серйозних підходів до їх розробки, промислового випуску, реалізації, контролю.
У 1990 році європейська фармацевтична промисловість (FFIA) оцінила обсяг морового фармацевтичного ринку ~ 180 млрд. $, А в 2000 році ~ 330 млрд. $. В Україні щорічно завозиться лікарських препаратів більше ніж на 1 млрд. $.
Відомо, що фармацевтичний ринок нашої країни – клондайк для зарубіжних фармацевтичних фірм.
Знаєте, хоча Міжнародна федерація асоціації фармацевтичних підприємств (IFPMA) стверджує, що контролює близько 80% світового ринку ліків, … Однак це не так … адже головним пріоритетом фармацевтичної промисловості – прибуток, а не якість ліків.
У багатьох країнах дозволяють реалізувати не ефективні або недозволені лікарські засоби. На ринку багато підроблених ліків (30-60% на Україні). І добре, якщо це стосується супермодної віагри (за даними державних експертів – 80% – фальшивка); а якщо це стосується антибіотиків, кровозамінників, протипухлинних препаратів та ін.
Крім того, багато виробничих лінії вимагають модифікації, інакше це призводить до збоїв у виробництві окремих препаратів (наприклад, інсуліну).
Загалом, все частіше стає питання про вилучення небезпечних ліків, які можуть викликати органічні ушкодження тканин, пухлинні захворювання, іноді навіть смерть і т. Д.
Особливо стоїть питання про використання ліків в дитячій практиці. Згідно ВООЗ – 2/3 ліків, якими користуються дiти малоефективні або не приносять користі.
На фармацевтичному ринку часто пропонуються невідповідні або непотрібні препарати. 1/3 нестероїдних протизапальних препаратів повинні бути вилучені, як недостатньо безпечні, малоефективні і занадто дорогі.
Більше 60% випадків застосування вітамінів не мають прямих показань, 40% – мають несуттєві або неефективні інгредієнти, багато вітамінів пропонують застосовувати в завищених дозах. Широко використовуються для лікування старечого недоумства ноотропні ліки, хоча ефективність їх проблематична, але на ринок вони добре просуваються, особливо в розвинених країнах.
Гордістю і болем лікарської терапії є антибіотики, які врятували кілька поколінь людей, радикально змінили лікування інфекційних захворювань. Зараз міжнародні експерти з тривогою відзначають: золотий вік антибіотиків – закінчився. Мікроби виявилися розумнішими людини – вони виробили стійкість до протимікробних засобів, що стало глобальною проблемою, і в значній мірі впливає на ефективність лікування. Все більше людей не реагують на антибіотики. Стійкість мікробів веде до затяжних захворювань, тривалим госпіталізацій хворих, більш високій їх смертності.
Спеціальна міжнародна група, що вивчає стійкість до антибіотиків, вважає: їх застосування стало найбільшим втручанням в генетику популяції, яке коли-небудь знало людство.
Непродумане широке використання в медицині антибіотиків та інших сильнодіючих лікарських засобів, без урахування фундаментальних біологічних законів значно порушили екосистему людини, значно змінили в організмі співвідношення між бактеріями, вірусами і грибами. Одним словом, поставили людину на межу виживання, поступово привели організм до втрати звичної бактеріальної внутрішнього середовища, симбіозу, існуючого багато тисяч років, створеного в процесі еволюції і природного відбору.
Деякі люди вважають, що здоров’я – це турбота тільки лікарів, а не їх особиста справа. Насправді процес лікарського лікування – один з найскладніших видів людської діяльності. Повинно бути взаєморозуміння між хворим і лікарем. Не можна сміливо слідувати призначенням лікарів, необхідно поцікавитися про призначення і побічні ефекти.
Сучасні лікарі більше концентрують увагу на лікарської терапії, на придушенні симптомів захворювання, а не на профілактиці, і ретельному встановленні причин захворювання, зміні способу життя хворого, або на медикаментозному лікуванні.
Все частіше, в даний час, виникає питання про вміння лікарів поєднувати багатовікову мудрість народної медицини і новітніх фармацевтичних технологій.
Сучасна медицина, як і натуральна медицина, своїми витоками сягає в роботи стародавніх лікарів. Однак, за останні 150 років відбулося виділення алопатичної медицини в самостійну гілку. В її подальший розвиток знайшов своє повне вираження закон специфічності, згідно з яким кожна хвороба супроводжується специфічним набором симптомів, відповідних специфічного захворювання, для лікування якого потрібні спеціальні певні методи. Цей підхід вступає в протиріччя з концепцією натуральної медицини, в якій хвороба розглядається, як свого роду відхилення від норми, викликане порушенням систем і функцій даного організму. Повне лікування досягається лише шляхом рівноваги за допомогою саме исцеляющих сил організму.
Ось і виникають різні конфлікти в питаннях боротьби за здоров’я людини.
За останні 100 років принципи специфичностей зайняли пануючі позиції в медицині, які призвели до отримання великої кількості нових препаратів, і як ні парадоксально (за останній час) – з рослин.
Що ж таке – натуральна медицина? – це область науки і практичної діяльності, яка має за мету збереження і зміцнення здоров’я людей. Народна медицина об’єднує досягнення класичної медицини різних народів світу, методи дієтології, нутриціології та фітотерапії, тобто попередження і лікування хвороб за допомогою натуральних, переважно рослинних засобів. (Народна медицина зберегла багаторічну народну мудрість, яка вдосконалюється).
Переосмисленням, адаптацією стародавньої мудрості до сучасної реальності повинні займатися професійно освічені люди. Чи не кожен лікар на це здатний. (Тому не всі лікарі хочуть цього).
За останні роки нетрадиційна медицина все більше розширюється. Наприклад, в США її послуги складають ~ 21млрд. $. У Німеччині та інших європейських країнах ~ 84% жителів в своїх методах лікування намагаються виключити хімічні препарати, а 60% – взагалі на боці біологічних методів лікування (фітотерапія, використання біопрепаратів, гомеопатія і т.д.). В Англії число практиків у галузі народної медицини зростає в 5 разів швидше, ніж число лікарів сучасного типу. До питання про те, вдається чи населення до народної медицини відповідно до ідеології або реклами: в Голландії дослідження показали, що 40% хворих звертається до лікарів народної медицини після безрезультатного лікування традиційної медицини.
Чи є народна медицина більш ефективною? Дослідження з оцінки натуральних методів лікування показують, що результати їх нетривалого застосування за звичайними клінічними показаннями не поступаються загальноприйнятим методам лікування. А нечисленні роботи з оцінки результатів тривалого лікування зазвичай свідчать про перевагу народної медицини.
Анкетне опитування показало, що 9 з 10 осіб, вдавалися до допомоги натуральної медицини, залишилися її прихильниками. Відомо, що народна медицина стимулювала багато досліджень по оцінці ролі вітамінів і мікроелементів їжі в підтримці здоров’я, а також ролі клітковини і жирів в складі раціону.
Тобто можна зробити висновок, що нашу Охорони здоров’я потрібно серйозно підійти до питань поліпшення якості життя нашої країни.
І один з головних питань, яке стоїть перед лікарями (на мій погляд).
Це послідовне вивчення існування проблем у використанні БАДів, пріоритетне значення використання нутріцевіков і парафармацевтиков відповідно до досконалими уявленнями про профілактику і геотологіі, навчання визначенню показників і протипоказань.
І ще! Може …
«Лікар! Зціли самого себе »
«Спасися сам і навколо тебе спасуться тисячі». Євангеліє від Матвія.
І так Господа! До чого ми прийшли ?! Сучасна людина живе в агресивному середовищі, організм постійно піддається несприятливих впливів, і тому, перед кожним рано чи пізно постає питання: як, яким методом лікувати накопичилися недуги. І ось тут: «Кожен вибирає собі сам: жінку, релігію, дорогу – О.Х.» Але мені більше подобається В. Висоцький: «агов ви, задні! Роби як я. Це означає – не треба за мною. Колія це тільки моя. Забирайтеся своєю колією ».
Більшість людей чекають чарівної палички, забуваючи або не знаючи, що хвороба – це відображення нашого способу життя.
Великий відсоток хвороб від неправильного харчування, від нестачі рухової активності, від незадоволення роботою, сім’єю.
Ще екологія (екзоекологія, ендоекологія).
Слід завжди пам’ятати про ендогенних джерела забруднення:
1. Джерелом інтенсивного ендогенного забруднення є шлунково-кишкового тракту, особливо при порушенні його функцій (млява перистальтика, запори, дисбактеріоз) – неправильне харчування, рафіновані і технічно перероблені продукти харчування, дефіцит есенціальних продуктів – вітаміни, мінерали, харчові волокна і т. Д.
2. Запальні процеси (ШКТ, бронхолегеневої системи, сечостатева і ін.), Іноді уповільнені, але виділяють токсини в кров.
3. Токсичні і шкідливі речовини активного вільно-радикального і перекисного окислення (вільні радикали).
4. сверхпороговое накопичення нормальних метаболітів (молочна кислота, аміак, різні форми холестерину ітрігліцерідов), т. О. ожиріння, атеросклероз, печінкові та нирково-кам’яні хвороби – результату прямого забруднення внутрішнього середовища організму.
5. Забруднення за рахунок продуктів збоченого метаболізму. Так, при дефіциті йоду і селену розвивається гіпотеріоз, як наслідок – гальмування процесів утилізації кисню, деенергізація клітин і тканин і утворення недоокислених продуктів метаболізму – токсинів. Особливо збочений метаболізм відчувається при діабеті, при дефіциті інсуліну або його рецепторів, коли відбувається накопичення кетонових тіл і інших шкідливих продуктів, що призводять до отруєння організму.
А з огляду на те, що клітина, тканина і орган нормально функціонують і існують тільки в біологічно чистої внутрішньому середовищі, ендоекологічна реабілітація та відновлення еддоекологіческого благополуччя є обов’язковою умовою здоров’я! (Звідси зрозуміла роль внутрішнього очищення організму).
Наявність ознак (в даний час) одного або декількох хронічних захворювань (ІХС, мозкового інсульту, артеріальної гіпертонії, хронічного бронхіту, цукрового діабету) виявляється у 25% населення. Здоров’я цих груп населення і прогноз життя багато в чому залежить від лікаря і знання їм досягнень медицини, в т. Ч. Натуральних методів лікування і фізіотерапії.
Один із шляхів вирішення проблеми профілактики серцево-судинних захворювань – широке використання БАДів, які в якості доповнення до раціону містять в малому обсязі комплекс необхідних щодня пластичних і регуляторних речовин рослинного, мінерального та тваринного походження. На думку багатьох вчених і практиків і в Росії, і на Україні, і за кордоном, широке застосування БАДів є, мабуть, єдиним, найбільш швидким, економічно прийнятним і науково-обгрунтованим шляхом вирішення цієї проблеми