Blog

В Україні є два види лелек. Нам добре відомий білий лелека, чорногуз чи гайстр. Ці, надзвичайно популярні в нашому народі птахи, приносять весняне тепло і діточок. На багатьох гербах українських міст красується цей птах.

Білий лелека, передвісник весни, у багатьох народів є священним птахом.

Про це розповідається в численних казках, легендах, повір’ях, переказах, що дійшли до нас з давніх часів.

Як тільки не називали цього білого птаха в народі. Найпоширенішими українськими назвами є «лелека» та «чорногуз». На Волині найпопулярніша назва «боцян», на Поліссі «бусол», на Поділлі та Галичині говорять «бусько» або «бузьок». Назва «гайстер» зустрічається в північних областях України. Найпоширеніші російська назва – «аіст». В наріччях окремих місцевостей України можна зустріти назви: «жабоїд» Полісся, “бовдур” (Сумщина), “длекотень” (Чернігівщина), “веселик” (Житомирщина), “неклейка” (Харківщина), “кукостверк” (Буковина), “гова” (Закарпаття) та ін..

Народні прикмети та бувальщина про лелеку

• У календарі древніх аріїв роки 1910, 1942, 1974, 2006 – присвячені лелеці. Цей білий птах – уособлення медитацій, передбачень, слідування небесним законам. Шукає удачу в мандрівках та духовних прогулянках. Дуже любить робити відкриття та постійно навчатись новим речам. Лелека майстерно уникає спокус та можливості зруйнувати свій талант.

• Античні народи вважали лелеку символом турботи про батьків. Вважалося, що молоді птахи вискубували своє пір’я і «одягали» старіших лелек, коли ті втрачали оперення і ставали слабкими. З відси пішла назва данини вдячності –«антипеларгосіс» (з гр.. «пеларгос» – білий лелека).

• У римлян лелека вважався птахом богині Юнони, у греків – Гери.

• В Македонії зображення лелек чеканили на монетах. До речі, на українській двохсот гривневій купюрі теж зустрінемо цього величного птаха в польоті.

• У вірмен лелека був священним птахом, а два лелеки були уособленням сонця. Лелека по-вірменськи – арагіл, вісник вмираючого та оживаючого бога Ара Гехецика, який є символом річного циклу, розквіту та відмирання природи. Тому вісником цього бога став лелека, бо він «приносить весну на свої крилах» і, коли природа засинає,

відлітає в теплі краї.

• Стародавні германці вірили, що білий лелека – це посланець богів, вісник богині Хольди, яка весною приносила відродження природи.

• Мусульмани відносились до лелек з особливою пошаною. Лелека з арабської – «хаджі-лаклак», з азербайджанської – «хаджі-лелейк», де «хадж» перекладається як паломництво в Мекку. Згідно з арабською легендою в лелек вселяються душі мусульман, які за життя жадного разу не здійснили паломництво до священного міста мусульман, оскільки маршрут цих птахів простягається якраз у напрямку Мекки, проте туди не долітають, звертаючи в бік Єгипту. Кожен, хто умертвив лелеку – за мусульманським повір’ям вважався вбивцею. У Фезі існував шпиталь для лелек, їх навіть хоронили як людей.

• З давніх часів лелека був провісником долі, добробуту та щастя. Слов’яни, прибалти та німці вірили, якщо лелека оселиться на подвір’ї – до цього дому прийде щастя і удача. Вважалось також, що ці птахи можуть поселитись тільки в хороших людей. Де панували чвари та невдачі, лелеки приносили хороший урожай, кращу долю та зцілення.

• На Поліссі пекли галіопи – спеціальне обрядове печиво у формі лелеки, випікалось щоб «частувати» птаха. Просили у лелеки врожаю: «Бузьку, бузьку, на тобі галіопу, а ти мені дай жита копу, на тобі борону, а ти мені дай жита сторону, на тобі серпа, дай мені жита снопа».

• У багатьох країнах діти звертались до лелеки з проханням принести братчика чи сестричку: «Буську, буську, принеси Гануську!».

• На честь прильоту перших лелек в Німеччині влаштовували урочисті святкування. А в Стародавній Греції вітали цих птахів стоячи на колінах.

• Якщо молода дівчина зустріне пару лелек, то найближчим часом вийде заміж. А коли під час весілля на дах будинку сідав чорногуз – до швидкого поповнення в сім’ї.

• У Кенії вважалось, коли летить зграя лелек на південь – настав час збирати врожай.

• У містечку Баден-Вюртемберг існує цікавий звичай проведення «лелечого дня»: чоловік у високому циліндрі тримаючи муляж двох лелек ходить по вулиці і збирає солодощі для юрби дітей, які йдуть слідом.

• Цей білий птах залишив свій відбиток і в мові. Наприклад, весняний останній сніг називають «лелечим снігом», а в Туреччині «лелечою бурею».

• Лелеку часто асоціюють з вогнем та водою. Це пов’язано з тим, що чорногуз часто відвідує згарища, де легко дістати комах, також годується біля водойм. На Поліссі закликали лелеку: «бузьку, викреши вогню». Поляки вірили в те, що лелека вміє розганяти хмари, а клекіт цього птаха – передвісник зливи та бурі. Багато легенд та повір’їв пов’язують лелеку зі змінами погоди. У сербів та болгар чорногуз сповіщає про дощ. В Німеччині вважали: якщо лелека прилетить чистим – явна прикмета теплого літа, якщо брудним – чекати злив та вітрів. Якщо ранньою весною лелека клекоче дзьобом – до теплої весни та жаркого, сухого літа.

• У християнстві лелека символізує благочестя, чистоту і воскресіння, очищає від скверни та охороняє домашнє вогнище.

             Легенди про лелеку

• Молдавська легенда розповідає про жорстоких яничар, які взяли в облогу фортецю Городешти. У боротьбі танули сили захисників фортеці, закінчилась їжа та питна вода. Та на допомогу прилетіли сотні лелек, крильми здійняли вітер та в дзьобах тримали грона винограду. Таким чином було врятоване військо від спраги та голоду, з новими силами ринулось в бій і перемогло яничар. Також існує подібна легенда про запорожців, полонених татарами – їм теж лелеки принесли грона винограду і спасли від голодної смерті.

• Узбецька казка про кавун розповідає: одного разу бідняк знайшов хворого лелеку, приніс додому та й виходив його. Чорногуз приніс чоловікові насінину кавуна, той посадив її, згодом виріс велетенський кавун. Розрізав бідняк кавуна, а з нього посипались золоті монети. Побачив це багатий сусід його, спіймав лелеку і покалічив йому ногу. Забрав до себе додому та й взявся виходжувати птаха. Коли чорногуз вилікувався то теж приніс насінину кавуна чоловікові. Багач посадив її, та й виростив велетенський плід. Розрізав чоловік кавуна, а з нього повилітали розлючені оси.

• Існує легенда, що лелека це чоловік, якому Бог довірив віднести мішок з всілякими плазунами до глибокої річки. Чоловік отримав наказ не дивитись в мішок, але не послухався і розв’язав його. З мішка повилазили змії, жаби, ящірки і розбрелись хто куди. Тепер покараний Богом чоловік, вже в подобі лелеки, змушений все це збирати по світу.

• Чому в лелеки чорні крила?

На солом’яному даху будинку оселились лелеки. Принесли господарям двоє немовлят. Одного разу сталася пожежа, загорілась хата. Лелеки стали кликати на поміч господарів, та вони були далеко від дому. Тоді птахи пролетіли крізь полум’я і винесли дітей. З того часу в них червоні ноги, дзьоб та чорні крила, наче обпалені у вогні.