Уривок семінару для жінки 2010
Світлана Яблонська
З виникненням любові твоє істота піддається випробуванню на міцність, піддається перевірці вогнем любові твій характер. Коли приходить любов, – тебе охоплює страх. Любов – це РИЗИК, щоб любити, потрібна велика хоробрість. І чим більше ризик, тим більше можливості для духовного зростання – ніщо не допомагає людині зростати так, як любов. Тільки полум’я любові дає людині ЗРІЛІСТЬ.
Любов – це справжня СМЕРТЬ для ЕГО. Якщо ти дійсно любиш, ти не можеш бути з его. Якщо ти вибрав любов, то повинен відкинути УМ. Звідси страх. Тому рідко трапляється, що на кого-то сходить Любов. З її приходом пробуджується душа, і розчиняється его. Его ПРИХОВУЄ тебе, а любов оголюються.
Справжня Любов приносить зміни, на зміну старому приходить нове, ти немов потрапляєш в океан, непозначеному на карті. Стикаючись з новим, твій розум втрачається, це зі старим він був у своїй тарілці. З приходом нового, розуму доводиться залишати старий комфортний світ, його чекає трансформація, а вона болюча. Саме через острах болю люди проживають життя без любові, ніж прирікають себе на марні страждання. Страждання від вогню любові – це не марна страждання, воно продуктивно, воно призводить до зростання свідомості.
Людина, що уникає любов ставати нарцисом, він закритий. Він не пізнав іншу людину, він не може пізнати і себе, адже інший служить для нас дзеркалом. Любов – прекрасне джерело для пізнання самого себе, але людство тотально боляче нарцисизмом.
Любов вимагає відкритості, вразливості, доведеться відкинути розважливий розум, тут без ризику не обійтися. Інший може заподіяти тобі біль, може відмовити тобі. Твоє відображення в іншій людині може виявитися потворним, тому ти уникаєш дзеркала. Але уникаючи дзеркала, ти ніколи не станеш прекрасним. Не варто уникати любові, тим, хто намагається йти в обхід, ніколи не прийти до Бога.
Любов веде до конфлікту між бажанням бути незалежним і бажанням бути удвох. Коли приходить бажання злитися з коханою людиною, то це бажання починає домінувати над усіма іншими бажаннями, воно не дає спокою, і ти стаєш одержимим. Любов дарує тобі перше переживання, перший урок перебування в гармонії і єднання з кимось, хто раніше не був частиною твого его. Це приносить море радості. А що, якщо ти сольyoшься в гармонії з усіма людьми, з Природою, з усім сущим? Один крок породжує наступний … Любов – це сходи, вершина якої – Бог.
З любов’ю приходять проблеми. Але ці проблеми необхідні, через них потрібно пройти. Уникнути проблем, можна тільки втративши любов! Багатьом людям не вистачає сміливості пуститися в пригода під ім’ям Любов, і вони вважають за краще секс – з ним менше клопоту. Ви покористувалися тілами один одного і розійшлися додому, ви не відкрили свої серця, і душа при цьому залишилася не порушеної.
Так, любов заподіює біль: прийми випробування, пройди їх, і любов подарує тобі розуміння, що життя має сенс. Любов – це пік радості! Любов – це Бог, ВІН багатогранний у своїх проявах, любов одна з Його граней. Бог приходить через чоловіка до жінки і через жінку до чоловіка, щоб вони пізнали любов до Нього.
Ідеальні взаємини – це дуже рідкісне явище. У них дружини доповнюють один одного до цілого, вони мають імунітет до помилкових соціальним установкам, заснованим на споживчому відношенні один до одного. Для ідеальної пари властиво взаємна повага, рівноправність, прагнення віддати, без розрахунку отримати, спільний духовний ріст. Вони проявляють любов через дружність, прагнення зробити приємність коханій людині, через радість взаємного тяжіння. Ідеальні взаємини завжди обумовлені духовної зрілості.